Свято-Покровський храм с.Безлюдівка як духовний осередок та архі...

У статті йдеться про історію та роль Свято-Покровського храму селищаБезлюдівка, який розглядається в якості духовного осередку та значущої архітектурноїпам’ятки. Підкреслюється роль вивчення історії храму у формуванні бренду селища Безлюдівкане лише як зони відпочинку, а й місця, де знаходиться важлива пам’ятка, яка не до кінця вивченамешканцями селища.

Ця робота створена в рамках міжнародного конкурсу "Українські бренди в глобальні тренди"(15.09 -05.10 2021 р)- Підкажіть, будь ласка, як зрозуміти, що я вже у Безлюдівці?, - часто чуємо від пасажирівмаршрутки, які приїздять до нашого селища не лише, щоб відпочити на одному з прекрасних тачистих озер, а й для задоволення інших інтересів та потреб.- А як побачите храм, то після нього і буде зупинка, - тисячний раз невтомно говорить водій чипасажир, що добре знає наше селище, або їздить щодня трасою «Харків-Зміїв».Наше селище міського типу з дивною назвою «Безлюдівка» знаходиться неподалеку відвідомого туристам Харківського аеропорту. Селище відоме трьома озерами, одне з яких єтехнічним та непридатним для купання та відпочинку, а два озера, які знаходяться неподалекуодне від одного - є кращими для відпочинку не лише для мешканців селища, а їх жителів містаХарків. Прямуючи на озера у спекотний день більшість туристів їдуть черезЗміївською трасою, де їх зустрічає красива споруда із золотими куполами, на які так яскравосвітить сонечко, і вони від цього ще більше привертають увагу. А якщо подивитися на гербБезлюдівки то з лівого верхнього боку бачимо саме храм. Отже, у статті мова про Безлюдівськийхрам, якому у цьому році 14 жовтня виповниться рівно 160 років з моменту заснування.Кожний храм збудований на честь Господа, Богородиці, Ангелів, Святих отців. Що каженам назва нашого храму - Свято-Покровський? А а те, що збудований він на честь свята ПокровиПресвятої Богородиці, який ось вже майже біля порога не лише наших будинків, а й сердець.Не дарма кажу про будинки, бо звичай у нас такий: прибиратися в оселі як перед цимсвятом Покрови, так і перед Великоднем. Не кажучи вже про страви, які готують та подають настоли. У це Свято - обов’язково холодець та пиріжки, а ще так званий «капусняк», улюбленастрава безлюдівців. А ще кличуть у гості своїх родичів та близьких:«Давайте до нас на Престол», таке запрошення можна почути від багатьох мешканців нашогоселища, навіть тих, хто давно вже переступав або не переступав взагалі поріг величного давньогохраму Покрови Пресвятої Богородиці,Що відомо нам про цю справжню Прикрасу й Цінністьнашого селища? Спробувала дізнатися про це з книги «Свято-Покровський храм с.Безлюдівка:історія храму, сучасне життя громади» (авторка Карина Яковенко (Бєляєва). Книга видана начесть святкування 150-річчя нашого храму. Мені справді пощастило, бо давно хотіла дізнатисяпро історію храму, а людей, які бачили його ще в іншому вигляді знайти не вдалося, не кажучи вже про так званих старожилів. У книзі міститься інформація з архівних документів та свідченняпарафіян храму, які вже, на жаль, не з нами.Я була дуже здивована, дізнавшись, що назва селища «Безлюдівка» згадується в архівнихдокументах вже у 1660 році разом з храмом Покрови Пресвятої Богородиці. Отже, мова йде проперший храм нашого селища. Авторка книги, посилаючись на архівні джерела, у тому числі на такзвані «Клірові відомості» подає інформацію, що у 1741 році побудовано дерев’яний храм. На жаль,свідчення про перший храм не збереглися, і у Державному архіві вони звичайно відсутні. А от у книзізроблено посилання на клірові відомості за 1741 рік, де зазначено, що друга церква побудована у1741 році з одним престолом на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У відомості за 1866 рікподано інформацію про кам’яну церкву, яка побудована у 1861 році та освячена за старим стилем 1жовтня, а за новим – як раз 14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці.Отже, у цьому році святкуємо нашою громадою 160 років з дня заснування кам’яної спорудинашого храму. Таким чином, це третій за хронологією храм. Мені дуже приємно, що у нашомуселищі є такий осередок духовності. Більшість моїх знайомих відвідують там Недільну школу,навчаються бути справжніми християнами, творити добро, допомагати близьким. На жаль, нам завторкою книги не вдалося знайти старовинні фото, але у книзі я знайшла фото храму 60-х та 90-хроків минулого століття. І дійсно ці фото вразили мене, оскільки я не бачила храм у такому вигляді, яне знала, як відбувалася його реставрація. Для мене було відкриттям і те, що у храмі вночі восени2007 року сталася пожежа, і храм треба було оновлювати.У 2012 році розпочалося будівництво нової споруди Недільної школи, де планується роботабібліотеки, актової зали. Отож, пишаюся тим, що у нашому селищі є таке надбання як храм, і недарма, як вже вдалося мені дізнатися, цей храм побудований на честь Покрови ПресвятоїБогородиці, бо тут жили козаки, які дуже шанували Матір Божу, яка й покривала їх Своїмомофором. Приємно, що до ювілею храму змогла долучитися та подати цю інформацію. Здавалося б, яке маленьке селище, а яка історія, і які давні події. Давайте шанувати історію свого рідного краю,навіть маленького села та містечка. Впевнена, що інформація, подана у цій невеличкій статті зможезакликати до виховання любові до свого містечка чи села: нехай воно маленьке й навіть непомітне накарті, але ж для історії і кожного, хто в ньому народився та виріс, воно велике за змістом тазначенням. А духовність селища а її осередки також формують його бренд, оскільки це певнийстрижень, без якого досить складно у наші важкі пандемічні часи вижити.Надалі планую працювати над історією світських та недільних шкіл у Безлюдівськийтериторіальній громаді.